- приберегти
- —————————————————————————————приберегти́дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
приберегти — див. приберігати … Український тлумачний словник
берегти — 1) (тримати в доброму стані що н., оберігаючи від псування, руйнування), зберігати, зберегти, пильнувати, глядіти, хоронити, схороняти, схоронити; приберігати, приберегти (на майбутнє); оберігати, оберегти, шанувати (берегти особливо пильно) 2)… … Словник синонімів української мови
поберегти — ежу/, еже/ш; мин. ч. побері/г, регла/, регло/; док., перех. 1) Не допустити даремного витрачання чого небудь; приберегти. 2) Поставитися дбайливо до кого , чого небудь, запобігаючи чомусь. Поберегти життя … Український тлумачний словник
прибережений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приберегти. || прибере/жено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
приберігати — а/ю, а/єш, недок., приберегти/, ежу/, еже/ш, док., перех. 1) Ощадливо витрачаючи, використовуючи (гроші, продукти і т. ін.), відкладати частину на якийсь час про запас. || Дбайливо ставлячись, не розтрачувати (добро, багатство і т. ін.). 2)… … Український тлумачний словник
залишати — I = залишити 1) (вирушаючи звідкись / кудись, не брати з собою кого / що н.), лишати, лишити, полишати, полишити, покидати, покинути, кидати, кинути 2) (віддавати, передавати в чиєсь користування, у спадщину тощо), лишати, лишити, полишати,… … Словник синонімів української мови